Category: Новини

Запрошуємо на базу відпочинку «Альбатрос» АТ “Перший Київський машинобудівний завод” , яка розташована на косі протяжністю 20 км. між узбережжям Чорного моря та Дністровського лиману в с.м.т.Затока.
Літні будинки укомплектовані холодильниками, посудом, постіллю.
Інфраструктура: єсвердловина артезіанської води, спортивний майданчик, водосистема, душові, пляж (10 метрів від моря), дві автостоянки. В с.м.т Затока є кафе, ресторани, бари, кінотеатр.
Вартість проживання за домовленістю.
Чудовий відпочинок вам гарантований.
Проїзд: Одесса, залізничний вокзал, маршрутне таксі, смт. Затока, вул. Чорноморська,5
Телефони:
(096) 210-11-25

Кращий сімейний відпочинок, спортивна риболовля і прогулянки мальовничим лісом. База відпочинку «Десна» АТ “Перший Київський машинобудівний завод” розташована на березі річки Десна поряд з озером Пакал. Ви можете чудово порибалити та назбирати повні кошики ягід та грибів.

Літні будинки укомплектовані газовими плитами, холодильниками, меблями, посудом, постіллю. На території бази є свердловина артезіанської води, водосистема, душеві.

Зручності — на території бази.

Інфраструктура: дитячий та спортивний майданчики, магазин і базар в 150 м від бази, автостоянка, прокат човнів.

Вартість проживання за домовленістю.

Проїзд: від метро Чернігівська до с. Євминка Чернігівської обл., автобус, маршрутне таксі.

Телефони:
(096) 210-11-25

Шановні жінки!

З першими теплими промінцями сонця на початку березня приходить у наші родини особливий настрій пов’язаний з пробудженням природи після холодної зими. Весна дарує нам додатковий оптимізм та надію на краще життя. А ще в ці дні  лунають найтепліші слова на адресу Жінки!

Віки і тисячоліття світової історії осяяні жіночою мудрістю та ніжністю, чарівністю та красою. І тільки завдяки вашій життєвій силі, насназі та довготерпінню з віку у вік продовжується рід людський на землі. Матір, сестра, кохана – жіноча присутність супроводжує нас до останнього подиху. І якщо краса порятує світ, то це буде ваша краса.

Дорогі наші жінки, найпривабливіші і найдорожчі! Любі наші дружини, дочки, матері, тещі, подруги і всі-всі представниці прекрасної статі! Вітаємо вас з Міжнародним жіночим днем! Бажаємо всім вам, щоб ваші серця належали тим, хто любить і обожнює вас, щоб кожен день Ви відчували турботу, відданість, вірність, допомогу і підтримку! Кохайте самі і будьте завжди коханими, залишайтеся такими ж неповторними, ніжними і теплими!

Беззаперечно, що Ви – найдорожче, що є в житті чоловіків. Охоронниці домашнього вогнища, берегині роду людського, Ви народжуєте і виховуєте дітей, передаючи від покоління до покоління українські традиції високої духовності, культури, працьовитості. Щедрість ваших душ зігріває, сила духу – захоплює, а краса – вселяє віру в майбутнє.

У цей святковий день чоловічий колектив «Першого київського машинобудівного заводу» бажає всім вам міцного здоров’я, довічного щастя, шаленого кохання та родинного добробуту. І нехай виконуються всі мрії, адже бажання кожної жінки – закон, якому ми, чоловіки, з радістю коримося!

Правління Акціонерного товариства

«Перший київський машинобудівний завод»

Наш завод завжди славився традиціями. В першу чергу вони стосуються виробничої діяльності чи робітничих династій. Але у дружньому колективі легко не тільки працювати але й відпочивати. Напередодні свят робітників запрошували на святковий концерт. Обов’язковим атрибутом якого булв… абсолютно вірно! Виступ заводського хору. Це вже стало сталою традицією, якій вже понад 40 років.

Сьогодні, в період карантину та соціальних обмежень, але все ж таки напередодні різдвяно новорічних свят давайте піднімемо святкровий настрій та згадаємо цікаві історії пов’язані з заводським хором!

Володимир Павлович Ільченко , ветеран підприємства (з 1964 року). Стаж роботи на більшовику 33 роки.

• Доля заводського хору невід’ємно пов’язана з історією нашого підприємства. І в першу чергу це історія наших робітників, які були і залишаються основою цього колективу.

На завод я прийшов у квітні 1964 року після закінчення Київського політехнічного інституту. Починав свою діяльність токарем, потім став слюсарем, майстром…

Старожили добре знають, що історичне першоджерело нашого хору знаходиться у колишньому Будинку культури «Більшовик». Саме там почали збиратися майстри хорового співу. На початку 70-х років минулого століття хором керував Зіновій -Богдан Богданович Антків. Цей талановитий диригент у 1969 році закінчив Львівську консерваторію і згодом очолив наш хоровий колектив. Про Богдана Богдановича (а саме так ми його називали) у хористів з нашого заводу були самі найкращі спогади. Жаль, що у 1984 році він покинув наш колектив. Але пропозиція була варта того. Талановитому дирегенту запропонували очолити чоловічу хорову капелу імені Левка Ревуцького. Там і розцвів талант цього майстра. Понад чверть століття він керував цим знаним колективом.

Але повернемося до нашої історії. У 1977 році я вперше прийшов на репетиції у Палац культури і ані дня не пожалкував, що зробив тоді такий вибір.

У 1979 році на заводі створюється власний хор. І це було не спонтанне рішення. Вже тоді у кожному цеху існували колективи самодіяльності, існував власний жіночий ансамбль. Тому ідея з власним хором була сприйнята цілком позитивно. Крім того, на момент створення власного колективу, хор у Будинку культуру приблизно на 70% складав з заводчан. Так що всі організаційні процеси пройшли безболісно.

Новий статус дав поштовх до нових творчих вершин. Хор, який до речі, налічував у різні часи понад 40 осіб  багато виступав, нас запрошували на різні урочистості, а географія поїздок різноманітніша. Але завжди на першому місці були свята на заводі. Ми виступали на всіх заводських концертах, а особливо любили новорічні свята. Це була особлива пора року і ми робили сюрпризи для заводчан, що мешкали поруч з заводом. Переодягнувшись в національні костюми ми ходили в гості та співали різдвяні колядки та українські народні пісні. Задоволення отримували всі: і ті хто співав і ті для кого співали і сусіди які ставали невольними слухачами. Завжди отримували подяку і нас запрошували до святкового столу. Безумовно, що святковий настрій після кількох поздоровлень ставав ще краще!

Але є у Володимира Павловича історія, яка напряму пов’язує його родину і заводський хор. У 1983 році хор перебував з виступами в Тернопільській області. Після короткого відпочинку автобус з колективом направився до Львова. І тут Володимир Павлович звернувся до колег з проханням. Неподалік, у селищі Кобзарівка Зборівського району похований батько, який у 1944 році загинув у боях з фашистами під час Львівсько-Сандомирської операції.

– Я попросив колектив заїхати на могилу, де похований мій батько старшина Павло Степанович Ільченко. Він та ще 500 воїнів загинули на цій ділянці фронту у липні 1944 року під час наступальних боїв. Звичайно колектив погодився і вже скоро ми опинилися біля пам’ятника. І тоді з особливим настроєм наш хор заспівав «Степом, степом…» Це було настільки зворушливо, що цей момент я запам’ятав на все життя!

Що таке справжній колективний спів заводчани несподівано продемонстрували в несподіваному місці. Повертались ми з репитиції і у метро під час спуску на ескадаторі хтось затиягнув пісню… Інші, звичайно підхопили… наш багатоголосий спів налякав чергову по станції, яка прибігла з кінця платформи думаючи що сталося надзвичайна подія. І коли побачила наші життєрадісні обличчя посміхнулася та пішла зустрічати черговий потяг метро.

– Бувають і зовсім непередбачувані несподіванки. Під час одного з виступів, коли ми співали «Мамину вишню» один з наших колпег так увійшов у образ, що оступився і впав. Ми ледве закінчили спів…. Нас розпирало від сміху…

Хор – це наша друга сім’я. Вона об’єднує та допомогає витримати життєві іспити… І обов’язково під час заводських концертів ми співаємо наш заводський гімн.

І не збиваючи тембр голосу Володимире Павловичу затягнув:

На колишній Шулявці-

Легендарній робочій заставі,

Де новітній проспект

Прапорові розвішав шовки….

Село Кобзарівка Зборіський район Тернопільської області. Під час прориву липні 1944 року під Бродами Павло Степанович

Понад 500 похованих

Кращий сімейний відпочинок, спортивна риболовля і прогулянки мальовничим лісом. База відпочинку «Десна» АТ “Перший Київський машинобудівний завод” розташована на березі річки Десна поряд з озером Пакал. Ви можете чудово порибалити та назбирати повні кошики ягід та грибів.

Літні будинки укомплектовані газовими плитами, холодильниками, меблями, посудом, постіллю. На території бази є свердловина артезіанської води, водосистема, душеві.

Зручності — на території бази.

Інфраструктура: дитячий та спортивний майданчики, магазин і базар в 150м від бази, автостоянка, прокат човнів.

Вартість проживання від 230 грн. на добу.

Проїзд: від метро Чернігівська до с. Євминка Чернігівської обл., автобус, маршрутне таксі.

Телефони:
(044) 456-42-19
(096) 210-11-25
(066) 756-89-77

Запрошуємо на базу відпочинку «Альбатрос» АТ “Перший Київський машинобудівний завод” , яка розташована на косі протяжністю 20 км. між узбережжям Чорного моря та Дністровського лиману в с.м.т.Затока.
Літні будинки укомплектовані холодильниками, посудом, постіллю.
Інфраструктура: єсвердловина артезіанської води, спортивний майданчик, водосистема, душові, пляж (10 метрів від моря), дві автостоянки. В с.м.т Затока є кафе, ресторани, бари, кінотеатр.
Вартість проживання від 115 грн на добу.
Чудовий відпочинок вам гарантований.
Проїзд: Одесса, залізничний вокзал, маршрутне таксі, смт. Затока, вул. Приморська,5
Телефони:
(044) 456-42-19
(096) 210-11-25
(066) 756-89-77

Шановні заводчанки!

Від керівної ланки «Першого київського машинобудівного заводу» та себе особисто прийміть найтепліші вітання з нагоди Міжнародного жіночого дня!

Цей весняний день несе у світ ніжність і красу, адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, – пов’язане з жінками.         Ви наповнюєте будні яскравими фарбами, спонукаєте до шляхетних вчинків і добрих справ. Завдяки вашій природній силі, насназі та терпінню з віку у вік продовжується рід людський на землі. Ви є втіленням любові, вірності, ніжності, материнського тепла, ваша виваженість і мудрість є запорукою миру і злагоди.

Наш завод завжди славився працелюбними, красивими, відданими рідному колективу, працівницями. І ніякі перешкоди не можуть спинити наших заводчанок, щоб довести, що вони є найкращими на своїй ділянці роботи.

Безумовно, що вашою надійною опорою завжди будуть улюблений чоловік, здорові діти та дружна родина. Миру Вам, прихильності долі, щастя й радості на довгі й щасливі літа! Нехай ваше невичерпне багатство – одвічна жіноча мудрість, вміння розуміти і підтримувати, дарувати віру і любов розквітає новими барвами, наперекір усім перешкодам.  А ми, чоловіки, не втомлюватимуся захоплюватися жіночим вмінням прощати, любити й чекати!

Т.в.о. Генерального директора

АТ «Перший київський машинобудівний завод»

Валерій Заєц

Скільки існує людство, стільки триває дискусія про роль і місце жінки у суспільстві. Одні підтримуються позиції, що природа надалі жінці унікальну можливість: кохати, бути коханою, народжувати дітей… одним словом займатися суто сімейними справами.

Інші – навпаки! Жінка не гірше за чоловіків опановує професії, а у деяких і перевершує сильну стать. Крім того, вона більш дисциплінована, зосереджена, відповідальна… 

– Ще у 11-му класі я вирішила, що стану інженером. У Київському політехнічному інституті, де я навчалася, з 25 осіб моєї групи, лише шість були дівчата. Я б і сьогодні не змінила свого рішення. Вважаю, що незважаючи на вибір професії, власна успішність залежить повністю від особистих життєвих та професійних якостей.

Навчаючись на п’ятому курсі інституту я влаштувалася на роботу на наш завод. Спочатку, і це природно як для молодого спеціаліста, у мене була стресова ситуація. Ти виходиш, скажімо так, зі звичного ритму життя і мусиш перебудувати свою зону комфорту. Крім того, специфіка відділу технічного контролю передбачає велику відповідальність. Власний підпис має велику професійну вагу. Ти особисто перевіряєш якість вхідної та вихідної продукції і помилка може дорого обійтись як підприємству так і собі особисто. Але перші переживання пройшли швидко адже я потрапила у колектив де навчають, поважають, прислуховуються до твоєї думки та дають професійні поради.

Мені здається, що у світі вже стерлися застарілі поняття про суто жіночі або чоловічі професії. Наприклад, всі знають, що найбільш успішні кухарі – чоловіки, хоча вважається що це жіноча справа. У сім’ях  частіше всього варить той же борщ саме жінка. Але на практиці – інакше.

Світ багатий на стереотипи. Наприклад один з досвідчених викладачів інституту де я навчалася ані за що не погоджувався з думкою, що жінка здатна опанувати таку науку як опір матеріалів. Вважав, що її місце у вирішенні господарських справ. Я особисто спростувала його думку, вивчивши досконало предмет.

Самостійне життя, яке почалося після вступу у вищий навчальний заклад і переїзд у Київ з рідної домівки, змінило мене. Ти думаєш інакше, плануєш власний учбовий та вільний час, розмірковуєш над власною кар’єрою і професійним вдосконаленням.

Вважаю, що кожна людина, незалежно від статі, має всі шанси на успіх у житті. Це залежить від власних здібностей, характеру, багажу набутих знань, бажання йти вперед, не зупинятися на досягнутому. І… не останнє місце посідає удача. Вона теж має право на існування.

Що ж стосується 8 березня, то, звичайно, для дівчат це особливий день. Хочеться почути гарні і теплі слова, відчути увагу до себе. Кожна жінка хоче бути коханою і потрібною. І не тільки в цей весняний день але й в інші дні року!      

Загалом є про що поговорити напередодні Міжнародного жіночого дня. Саме 8 березня 1857 року американські текстильниці вийшли на страйк вимагаючи рівні з чоловіками права. Ми поцікавилися у наших працівниць, як вони бачать роль і місце жінки у сучасному світі. 

Скільки існує людство, стільки триває дискусія про роль і місце жінки у суспільстві. Одні підтримуються позиції, що природа надалі жінці унікальну можливість: кохати, бути коханою, народжувати дітей… одним словом займатися суто сімейними справами.

Інші – навпаки! Жінка не гірше за чоловіків опановує професії, а у деяких і перевершує сильну стать. Крім того, вона більш дисциплінована, зосереджена, відповідальна… 

Загалом є про що поговорити напередодні Міжнародного жіночого дня. Саме 8 березня 1857 року американські текстильниці вийшли на страйк вимагаючи рівні з чоловіками права. Ми поцікавилися у наших працівниць, як вони бачать роль і місце жінки у сучасному світі. 

– В перший день роботи на заводі мене привели в ливарний цех. Тоді він працював у три зміни і рахувався найбільш важливою та важкою виробничою ділянкою. Там я вперше побачила як величезний ківш з гарячим металом розливається по формах. Начебто у прискореній відеозйомці цей метал викидав іскри на кшталт новорічного феєрверку. Від величі цього дійства дух захоплювало. Придивившись я побачила, що цим 20-тонним ковшем за допомогою цехового крану у спеціальній кабіні, яка знаходилася під стелею, керувала молода дівчина. Вона вправно та точно робила свою роботу. Я була здивована, адже раніше думала, що саме чоловіки можуть виконувати цю надскладну роботу. В цю мить навіть з’явилася певна гордість за цю дівчину. Крім того, в цьому ж цеху я побачила двох молодих жінок одягнених у заводські костюми зварювальників. Вони щось обговорювали, а спеціальні захисні маски на їх головах виглядали для мене досить незвично. Саме тоді в моїй свідомості переломилися стереотипи щодо місця жінки в промисловому виробництві та з’явилася певна гордість: жінки справно працюють на рівних з чоловіками. Скажу більше: цей цех став першим місцем моєї роботи, дав впевненість та неоцінений досвід у подальшій заводській кар’єрі.

         Окремо хотіла сказати і про цех №30. Він був на заводі особливим. Його ще називали молодіжним, адже він складався виключно з молодих кадрів. І дівчат там було дуже багато. Вони працювали пліч-о-пліч з хлопцями, опановували різні професії. І саме з цих дівчат згодом виростали справжні професіонали робочих професій, які потім ставали гордістю нашого заводу.

Крім того, дівчата були технологами, талановитими конструкторами, ставали начальниками дільниць. Жінки очолювали заводську лабораторію. Я сама починала з робочої спеціальності, навчалася, опанувала ливарне виробництво, згодом стала начальником планово-розподільного бюро. Так що в часи моєї молодості жінки не відчували ніякої дискримінації! Все залежало від бажання людини.

Але я б хотіла окремо сказати про ту частину жіночого життя, яка проходить за межами заводської прохідної. Жінка у моєму уявленні – це берегиня домашнього вогнища, турботлива мати, кохана дружина. Сама природа заклала ці якості у сутність жіночої долі. І це залишиться у прекрасної половини людства назавжди, незважаючи на часи, життєві обставини або досягнення науки та техніки!

Сьогодні роль жінки у сучасному світі значно вища і відповідальніша. Жінки більш розкуті, багато часу приділяють навчанню та самореалізації у професії, прагнуть бути фінансово незалежними. Разом з тим, жінка залишається жінкою, яка потребує підтримки, любові, тепла. Тому, звертаючись до наших чоловіків, наведу слова одного вірша: 

Напередодні новорічних свят  підприємство підводить підсумки року. Кропіткий аналіз дає можливість оцінити досягнення, окреслити існуючі проблеми та замислитися над реалізацією існуючих планів.

Фінансова складова

Почнемо з заробітної плати. Вона планово нараховується і  виплачується в рамках діючого законодавства та вимог Державного бюджету. Так, на сьогоднішній день працівникам виплачено  19 млн. 889 тис. грн. заробітної плати.

Необхідно відмітити, що середня заробітна плата по підприємству протягом року планово зростала. Якщо у січні вона складала 4832 грн., то у листопаді – 7363 грн.

Виплата єдиного соціального внеску до держбюджету склала 4 млн. 354 тис. грн., податок з доходів фізичних осіб – 3 млн. 621 тис. грн.

Другий блок фінансової діяльності – це капіталовкладення та модернізація обладнання. Річний обсяг капіталовкладень склав 6 млн. 769 тис. грн., а на поточні ремонти заводського устаткування було витрачено 700 тис. грн. Планова виробнича робота дозволила виготовити та реалізувати продукції на 11 млн. 87 тис. грн. Крім того, в цю суму не входять замовлення, які сьогодні є у виробництві. Також, за звітній період надано виробничих послуг на 4 млн. грн. 

Підсумовуючи річну діяльність у фінансово-економічній сфері необхідно зазначити,  що за 2019 рік заводом отримано загального доходу на 70 млн. 708 тис. грн.

Комунальні нарахування.

Борги виплачені  

У 2019 році завод перерахував за електрику 11 млн. 659 тис. грн. За воду  протягом року сплачено 942 тис. грн. Необхідно відмітити, що цього року підприємство повністю розрахувалося з боргами минулих періодів за комунальні послуги і сплачуватиме лише поточні рахунки. 

Номенклатура виробництва

Незважаючи на певні об’єктивні труднощі, втратою багатьох ринків збуту, підприємство поступово повертає втрачені зарубіжні ринки та шукає замовників всередині країни. Завод налагодив партнерські відносини з вітчизняними підприємствами гірничо-видобувної промисловості. СКБ заводу цього року розробило окремі вузли та обладнання для шахти  «Покровське». Конструктори виробили вузли для гідродомкратів та пневмоциліндрів. А для шахтного комбайна цього підприємства – окремий редуктор, привод затвору для спеціального шахтного обладнання та два окремих редуктори з різним передаточним числом.

Також для підприємства гірничо-видобувної промисловості виготовлена конструкторська документація для кількох видів роликів. Для іншого замовника зроблені розрахунки для ножичного підйомника з платформою 3200х1700мм.

Також, СКБ розробило документацію шнек – черв’яка діаметром 125 мм для переробки поліетилену для запорізького кабельного заводу. А для іншого підприємства – окремі вузли і деталі для ремонту сільськогосподарського обладнання і техніки, дробильного устаткування та обладнання для переробки відходів. 

Виконуються замовленні і для наших зарубіжних партнерів. Так виконана  документація верхнього вузла затвору з гідроприводом для гумозмішувача на 270 літрів по пропозиції підприємства із Шрі Ланки. Для іншого закордонного замовника розроблена конструкторська документація для редуктора БСМ-2 -56, який є частиною  гумозмішувача.

Виробнича практика

У цьому аспекті варто зазначити, що сьогодні замовлення на виробництво розписані на кілька місяців наперед. Якщо раніше початок року був не завантаженим замовленнями, то сьогодні вже у лютому-березні завод має відправити готову продукцію партнерам. Іншими словами, період новорічних свят буде для наших робітників коротким.

Що стосується суто виробництва, то сучасні економічні реалії потребують зовсім інших підходів до термінів виконання та якості роботи. Ці два показники сьогодні є домінуючими факторами у виробничій діяльності. Замовник вимагає високу якість та стислі терміни виконання. Інакше… інакше це потягне штрафні фінансові санкції за брак та зрив термінів поставок.

Тому на заводі були запроваджені маршрутні листи, за допомогою яких можна проаналізувати та прослідкувати весь виробничий процес замовлення. І робітник поставивши підпис у маршрутному листі під виконанням роботи несе персональну відповідальність за якість та терміни виконання завдання.

Проводилась планова робота щодо модернізації та ремонту виробничого обладнання. Цього року завод модернізував піч термообробки, певну кількість станків з ЧПУ. Крім того, були закуплені сучасні зразки вимірювальної техніки. Так за допомогою сучасного спектроаналізатора можна досконало дослідити структуру металу, завчасно виявити мікро тріщини, запобігти браку у виробництві.

Крім того у цьому році було закуплено нове різальне обладнання, розточні станки, зварювальні апарати.

Особлива увага приділятиметься замовленням, які стосуються зарубіжних ринків. В цьому плані робота просувається не так швидко. Втратити замовника значно легше аніж повернути довіру та втрачені ділові зв’язки.