«Молодь сьогодні більш гнучка»

«Молодь сьогодні більш гнучка»

У минулому номері газети ми торкнулися болючої проблеми, яка пов’язана з недостатком молодих робочих спеціалістів. Молодь нашого заводу поділилася думками, розповіла власне бачення змін, яке потребує навчання, практика на підприємствах, система працевлаштування. Торкнулися питань кар’єрного росту, рівня заробітної плати та соціальної підтримки.

Але це одна сторона пласту нагальних питань. Щоб зрозуміти всю проблематику, необхідно вислухати і більш досвідчених заводчан, які теж мають власну думку, своє розуміння рівня готовності молодих кадрів до практичної роботи. Тим більш, що саме робітники з великим трудовим стажем є наставниками молоді і як ніхто інший розуміють наявні проблеми.

Моїм співрозмовником став Микола Драник – електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування механоскладального цеху №1. І своїм місцем роботи Микола Васильович пишається, адже саме в цей цех він прийшов працювати юнаком понад 40 років тому. І сьогодні, вже у статусі досвідченого спеціаліста, передає молодому поколінню набуті за довгі роки праці практичні знання.

На початку розмови Микола Васильович показує лист-запрошення взяти участь у атестації випускників «Київського вищого професійного училища машинобудування та комп’ютерно-інтегрованих технологій». І це не випадковість, адже п’ятнадцять років Микола Драник є головою Державної кваліфікаційної комісії цього закладу та оцінює випускників за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Тому із навчання молоді й почали спілкування.

– Багаж знань у сьогоднішніх випускників у порівнянні з тими, хто випускався двадцять років тому, приблизно однаковий – говорить Микола Драник. – Змінилися підходи. Сьогодні юнаки, в-першу чергу цікавляться рівнем оплати праці та умовами роботи. Вони більш гнучкі, нову інформацію засвоюють швидко, реакція миттєва. Раніше превалювало бажання отримати більше знань та мати ясну перспективу.

Загалом, на переконання Миколи Васильовича, весь ланцюжок середньої освіти потребує сьогодні змін. Наприклад, більшість профільних технічних навчальних закладів поряд зі зварювальниками чи наладчиками обладнання, набирають групи кухарів чи кондитерів. «Ситуація така, що загальна направленість навчання розмивається, суто робочі спеціальності не превалюють у професійних училищах» – говорить Драник.

І такий стан справ виник не випадково. Склалося стійке помилкове уявлення, що, наприклад, кухарем бути значно престижніше ніж зварювальником. Тому, навчальні групи, де вчать робочим професіям, не заповнюються і вони… не створюються. З іншого боку, училищам необхідно функціонувати, тому не від гарного життя вони частково змінюють профорієнтацію.

– Формування зрілого майстра залежить і від того у чиї руки він потрапить у якості практиканта. Чимало юнаків жалілися, що їх особливо ніхто не чекає на підприємствах, – говорить Микола Драник. – Ними ніхто не займається або направляють на низько кваліфіковану роботу на кшталт прибирання території.

Дійсно, після такого «теплого прийому» і очі не горять і бажання зникає… «Що стосується мене, а наставництвом я займаюся з 1986 року, як став бригадиром, то кожен на заводі знає, що учні у мене на практиці займаються справою, я передаю їм свій досвід, вчу нюансам професії. І ніяких відволікань на те, що немає прямого відношення до навчання та виконання практичних завдань» –  зауважує Микола Васильович.

За переконанням наставника, необхідно, якщо є можливість, брати якомога більше молоді на практику. Звичайно, певний відсоток практикантів не витримає перших виробничих іспитів. І це звичне явище. Але інші обов’язково виростуть у справжніх майстрів.

Крім того, Микола Васильович вважає, що технічна інформація, на яку спирається молодь, у суто професійному плані не завжди є достовірною. – Неодноразово стикався, що молоді спеціалісти, поповнюючи знання на Інтернет-ресурсах, були неправильно інформовані у елементарних питаннях. Я би радив вчитися за перевіреними джерелами знань – каже досвідчений наставник.

І ще багато залежить від обладнання, на якому працює робітник. –Вітчизняним підприємствам необхідна всебічна модернізація та оновлення обладнання. Це теж важливий фактор, який робить професію робітника більш престижною та привабливою – резюмує розмову Микола Драник.   

На фото: Микола Драник проводить навчання практикантів Олексія Бондарука та Владислава Якубенка.

Ринок далекий, співпраця реальна

Ринок далекий, співпраця реальна

Нещодавно Генеральний директор заводу Роман Білоскурський та начальник відділу маркетингу підприємства Георгій Шепель перебували з діловим візитом у Шрі – Ланці. Під час закордонного відрядження ними була проведена низка практичних перемовин з бізнес-партнерами заводу.

На зустрічах були присутні не тільки керівники підприємств, але й технічні спеціалісти, які займаються обслуговуванням та модернізацією наявного у заводів обладнання.

За словами Генерального директора, загальний технічний потенціал головних підприємств цієї країни орієнтовний на найкращі світові стандарти. Наприклад, заводи, з представниками яких йшли перемовини, мають серйозну програму співпраці з французькою компанією Michelin, яка є всесвітньо відомим брендом та виробником автомобільних шин. «Тому головні вимоги до обладнання, яке вони планують і готові закуповувати, – висока якість, обумовлені контрактом терміни поставки, можливість модернізації. Їх виробництва орієнтовані на безперервний цикл, а простої та ремонт дорого обходяться виробнику. Тому кожен крок потенційної співпраці обговорюється до дрібниць» – зауважив Роман Євгенович.

По результатам зустрічей вже сформовані декілька серйозних пропозицій щодо контрактів, які знаходяться у стадії опрацювання, документального узгодження форматів спільних дій та обговорення технічних питань.

– Саме головне – ми повертаємося на ринок Шрі-Ланки, прагнемо розширити зону співпраці з підприємствами цієї країни, яка має чималий потенціал – додав Генеральний директор Роман Білоскурський. 

Субота Дмитро Юрійович – головний конструктор проекту СКБ

Субота Дмитро Юрійович – головний конструктор проекту СКБ

Брак фахівців робочих професій актуальний для промислового комплексу як ніколи. З іншого боку, спеціалісти старої, ще радянської школи, уходять на пенсію. Проблема передачі безцінного досвіду,  навчання молоді практичним азам професії, взаємодія між поколіннями, стоїть на всіх підприємствах дуже гостро.

Редакція звернулася до молодих спеціалістів, які нещодавно прийшли працювати на завод, з проханням поділитися своїм баченням та думками щодо цієї проблематики.Редакція звернулася до молодих спеціалістів, які нещодавно прийшли працювати на завод, з проханням поділитися своїм баченням та думками щодо цієї проблематики.

Субота Дмитро Юрійович – головний конструктор проекту СКБ

– Народився я у містечку Гадяч, що на Полтавщині. Мама працює вчителькою, батько – пасічник. Мій вибір, щодо освіти, вони підтримали, – говорить Дмитро. – Нещодавно я закінчив магістратуру механіко-машинобудівного інституту, який належить до Київського політехнічного інституту ім. І. Сікорського.

За словами Дмитра, до приходу на наш завод він рік працював на столичному підприємстві «Редукторні механізми». Водночас, за допомогою Інтернету, шукав роботу у Києві.

– Побачив вакансії, прийшов на цей завод, ознайомився з умовами, мав розмову з керівництвом, погодився, відділ кадрів оперативно все оформив. Так я був зачислений у штат СКБ – згадує Дмитро. – Перші враження? Вони не були райдужними. Скажу чесно, технічна складова СКБ потребувала суттєвого перезавантаження.

Але молодий спеціаліст, як то кажуть, не опустив руки. Він твердо знає, що технічні фахівці дуже затребувані на ринку праці. А ще Дмитро переконаний, що вибрав у житті правильний шлях і свою роботу любить. «Вона цікава, різноманітна. Мені подобається спостерігати, як задум щодо проектування якоїсь деталі прораховується, відображається на папері, виготовляється і практично втілюється у якійсь механізм. Отримую від цього професійне задоволення» – зазначає Дмитро.

Необхідно зазначити, що технічна складова СКБ поступово змінюється. Дмитро вже працює на новому комп’ютері з сучасним програмним забезпеченням. Але, на його думку, не тільки застарілі комп’ютери не дають можливості рухатися вперед молоді. – Україна загалом відстає від передових технічних знань, які викладені у спеціалізованій літературі – говорить Дмитро. – Найсучасніші ідеї, розробки, досвід та вузькопрофільні напрацювання навіть у Інтернеті існують на мовах оригіналу та переводяться, як правило, на англійську. Українською, чи хоча б російською вкрай важко знайти. Вивчення англійської мови, як засобу спілкування, не вихід, адже ми говоримо про технічні терміни, формулювання тощо. А знання, які отримували наші попередники кілька десятків років тому – морально застарілі, хоча практичний досвід та своєрідне відчуття правильного рішення у старших працівників, як говориться, не відняти. Розмірковуючи про своє майбутнє, Дмитро Субота зазначає, що прагне і надалі розвиватися у своїй спеціальності. «Розчарування немає, я люблю свою спеціальність і не виключаю, що крім досвіду конструктора набуду й інші знання» – впевнений Дмитро.

Оксана Задорожна – старший контрольний майстер відділу технічного контролю та стандартизації.

Оксана Задорожна – старший контрольний майстер відділу технічного контролю та стандартизації.

Брак фахівців робочих професій актуальний для промислового комплексу як ніколи. З іншого боку, спеціалісти старої, ще радянської школи, уходять на пенсію. Проблема передачі безцінного досвіду,  навчання молоді практичним азам професії, взаємодія між поколіннями, стоїть на всіх підприємствах дуже гостро.

Редакція звернулася до молодих спеціалістів, які нещодавно прийшли працювати на завод, з проханням поділитися своїм баченням та думками щодо цієї проблематики.

Оксана Задорожна – старший контрольний майстер відділу технічного контролю та стандартизації.

Оксана Задорожна

– На сьогоднішній день я ще навчаюся в Київському політехнічному інституті на інженерно-фізичному факультеті на кафедрі композиційних та порошкових матеріалів. Пишу дипломну роботу пов’язану з адитивними технологіями, а саме із 3D-друком – говорить Оксана. – Може когось і здивую, але ще з 11-го класу вирішила, що оберу саме технічну спеціальність. І не пожалкувала! Як зараз пам’ятаю 26 червня 2018 року, коли в інституті з’явилося оголошення, що до нас завітають представники  одного зі столичних машинобудівних підприємств. Тоді я навчалася на 5 курсі і мені було цікаво послухати, що нам розкажуть. Перед студентами виступив Микола Васильович Іванушко. Разом з ним був представник відділу кадрів. Я зацікавилася, записала телефони і вже невдовзі прийшла на завод.

Довго вмовляти молодого фахівця не було потреби. За словами Оксани Задорожної, страху від першого місця роботи зовсім не було, адже її попередили, що нею опікуватиметься досвідчений наставник – Анатолій Довбуш.

– З Анатолієм Дмитровичем я відразу знайшла спільну мову, не одне моє питання не залишалося без фахової поради чи вичерпної відповіді, – згадує Задорожна. – На моє переконання, інститут надає багато знань та можливість навчитися думати, а в трудовому колективі ти повинен бути комунікабельним, готовим

перетворювати в практичні дії отримані знання та набувати нові, переймаючи досвід.

За словами Оксани Задорожної вона задоволена своїм професійним вибором і  надалі готова працювати у машинобудівній сфері. – Велике значення має та обставина, щоб молодий спеціаліст потрапив до гарного наставника, щоб вчорашній студент не залишився на самоті з багатьма виробничими питаннями, щоб йому терпляче пояснювали та вчили, передавали безцінний досвід. У відділі технічного контролю та стандартизації, де я працюю, крім Анатолія Дмитровича, мені дуже добре допомогли інші представники ВТК –  Ольга Корженська та Марія Довгейко. Крім того, за твердим переконанням Задорожної, на першому місці у справжнього фахівця повинні стояти знання. «А посади, кар’єрне зростання, висока зарплатня, матеріальне та побутове благополуччя – обов’язково прийдуть. Виробнича сфера мені дуже подобається. Саме тому я хочу бачити своє майбутнє в цій галузі» – переконана Оксана Задорожна.

Олександр Шаповалов, інженер-технолог відділу головного технолога.

Олександр Шаповалов, інженер-технолог відділу головного технолога.

Брак фахівців робочих професій актуальний для промислового комплексу як ніколи. З іншого боку, спеціалісти старої, ще радянської школи, уходять на пенсію. Проблема передачі безцінного досвіду,  навчання молоді практичним азам професії, взаємодія між поколіннями, стоїть на всіх підприємствах дуже гостро.

Редакція звернулася до молодих спеціалістів, які нещодавно прийшли працювати на завод, з проханням поділитися своїм баченням та думками щодо цієї проблематики.

Олександр Шаповалов, інженер-технолог відділу головного технолога.

– Мій вибір професії після закінчення школи був свідомим. Дід та бабуся за фахом – інженери, батько працює головним технологом на Костянтинівському заводі механічного обладнання – говорить Олександр. – Ще школярем він водив мене на підприємство, давав не складні завдання, я виконував обов’язки помічника токаря. Мені подобалося там працювати.

         У 2014 році Олександр закінчив середню школу та поступив у столичний КПІ, на механіко-машинобудівний інститут. «Я дуже хотів розвиватися у своїй професії тому у Інтернеті розмістив власне резюме, яким зацікавилося декілька приватних структур. Але це були пропозиції щодо офісної роботи, а мені цікавила практична робота з залізом. У канікули, приїжджаючи до батьків, шліфував знання практикою. На заводі, де працює батько, я завжди старався виконувати завдання що мені давали» – згадує Олександр.

Одразу він отримав пропозицію від одного підприємства, пройшов декілька співбесід і майже погодився на працевлаштування. – Але тут мені зателефонували з «Більшовика», з відділу кадрів. Я був здивований, адже була інформація, що завод не працює. Тому я зацікавився і на власні очі вирішив на все подивитися – говорить Шаповалов. – Побачивши стан справ на власні очі, поспілкувавшись з заводчанами, вирішив прийти на цей завод працювати. Наступного дня приніс документи і прийшов на завод о 7.30. Мене просто підштовхнули до прийняття швидкого рішення – з гумором говорить Олександр.

Молодий спеціаліст не залишився на самоті. Саме Івана Любченка та Сергія Волохова постійно згадує Олександр, коментуючи перші місяці на заводі. «Я постійно спілкувався з більш досвідченими працівниками, подекуди дискутували, переконували один одного у правильності тих чи інших рішень. Якщо не згоден – наводжу аргументи. Це йде на користь справі, я набираюся досвіду», – говорить молодий спеціаліст. Крім того, Олександр часто спілкується з батьком, отримує від нього поради, обмінюється ідеями або новаторськими рішеннями. За словами Шаповалова наставники не дають йому розслаблятися, постійно завантажують роботою, дають нові завдання. – Зрозумів, що мені повезло, адже наставник може допомогти або своєю байдужістю вбити у молодого фахівця бажання йти вперед. Я свій вибір зробив – посада технолога це тільки початок – резюмує розмову Олександр.

Бізнес-форум

Бізнес-форум

Нещодавно у німецькому Ганновері протягом трьох днів проходила щорічна виставка  Tire Technology Expo 2019. Цей форум збирає світових лідерів у розробці та виробництві автомобільних шин. Прийняла участь у роботі форуму і делегація Першого київського машинобудівного заводу. 

За словами організаторів, цьогоріч у виставці прийняли участь 319 учасників та 550 делегатів, які, враховуючи експозиції, розміщалися у трьох великих залах. За час роботи виставки її відвідали понад 5600 осіб, що є рекордним показником. Під час презентаційних заходів з доповідями виступили 180 фахівців у галузі шинних розробок. Спеціалісти обговорили питання, які стосуються  майбутніх транспортних рішень, випробування шин, поліпшення матеріалів і гумових сумішей, вдосконалення виробництва, методів моделювання, переробки шин, наукових напрацювань щодо полімерів, бізнес-конструкцій та досягнень в розробці пневматичних шин.

Необхідно відзначити, що наш завод був єдиним вітчизняним підприємством, яке взяло участь у роботі виставки. Безумовно, подібні заходи – це додатковий досвід, нові бізнес – контакти, можливість заявити про себе та свої можливості, а також повернути втрачені ділові зв’язки. Підводячи підсумки конференції організатори окремо зазначили, що у наступному році Tire Technology Expo відзначатиме 20-річчя своєї діяльності. А кращий показник своєї роботи вони бачать у тому, що на наступний рік сьогоднішніми учасниками вже зарезервовано 90% території експозицій.

Привітання з Великоднем

Привітання з Великоднем

Шановні заводчани!

Цієї неділі християни західного обряду святкують світле Воскресіння Христове. Наближення цього Великого дня для кожного з віруючих осяяне передчуттям надії і радості, прагненням духовного очищення.

Християнська віра завжди була важливою складовою буття українського народу, яка символізує перемогу вічних людських цінностей над буденними проблемами. І зараз ці святі традиції та духовність єднають українську націю! Тому так важливо усвідомити, що своїм Воскресінням Господь оновлює людську природу, даруючи зміцнення внутрішніх сил кожному християнину в його служінні країні, суспільству, родині, ближньому.

Чималі труднощі випали на долю нашої держави і всього українського народу. Проте, нам не варто сприймати дійсність лише в темних тонах та впадати у відчай! Необхідно вірити та надіятися, що Господь не залишить нас і в Україну обов’язково прийде мир, злагода та добробут. Саме це об’єднує націю, зробить нас сильнішими, мудрішими та людянішими.

Великодні свята – це і найкращий час підтримати знедолених, подарувати їм увагу, милосердя, турботу. Це й слушна нагода вшанувати пам’ять тих, кого немає серед живих, хто, залишивши нам свою любов та життєвий досвід, поринув у вічність. Обов’язково згадаймо їх молитвою і добрим словом.

Звертаючись до кожного з Вас, шановні заводчани, хочу побажати, щоб Великдень принесе у Ваші домівки радість та благополуччя, щастя та міцне здоров’я. Я бажаю кожному Божого благословення – запоруки миру в нашій країні! А Чудо Воскресіння Христового надихає всіх нас на добрі та праведні справи.

                                                                                       Генеральний Директор
Роман Білоскурський


                                                                                                                              

Привітання з 8 березня

Привітання з 8 березня

Шановні жінки!

Нещодавно весна повноправно вступила в свої права. А це пора, коли природа починається пробуджуватися після зимової сплячки, дні стають  світлішими, та більш теплішими. І це природне тепло міцно селиться не тільки в наших будинках, але й в людських душах!

І саме в ці дні ми звертаємо особливу увагу на найкращу половини людства – Жінку! Все найкраще, що є у нашому житті – проста людська радість, родинне щастя, особисте кохання, пов’язане з Жінкою – матір’ю та берегинею!

Наш завод завжди славився працелюбними, красивими, відданими рідному колективу, працівницями. І ніякі перешкоди не можуть спинити наших заводчанок, щоб довести, що вони є найкращими на своїй ділянці роботи. І нехай не ображаються мої колеги – чоловіки, але жіноча частина підприємства більш уважніша та вимоглива до себе та оточуючих, справедлива в життєвих та виробничих оцінках! А скільки сімей створилося на нашому підприємстві, скільки робочих династій трудилося на «Першому Київському машинобудівному заводі»! Але ця тема окремої розмови.

А сьогодні, звертаючись до кожної нашої заводчанки, хочу побажати вам, любі жінки, міцного здоров’я, великого сімейного щастя, добра, любові, гарного настрою не тільки в свята, але й в інші дні року!

Нехай у Вашій домашній оселі завжди панує спокій та добробут, а Ваші серця будуть зігріті теплом та повагою рідних і близьких. Спасибі Вам за вагомий внесок у нашу спільну виробничу справу, за справжню відкритість та теплоту душі.

З повагою та шаною,

від імені всіх чоловіків підприємства

Генеральний Директор АТ «Перший київський машинобудівний завод» Р. Білоскурський 

Президент України: «Українці вистояли, відновили зростання і зараз ми переходимо до сталого розвитку»

Президент України: «Українці вистояли, відновили зростання і зараз ми переходимо до сталого розвитку»

Петро Порошенко,  виступаючи на 15-й щорічній конференції інвесторів Dragon Capital зазначив, що російську агресію українці відбили не лише завдяки армії, не лише завдяки волонтерам. «Кремль весь час намагався і продовжує намагатися задушити нас економічно, користуючись колишньою нашою залежністю від російського ринку. Ми точно не дамо їм цих можливостей. Кремль спровокував економічну кризу. Але українці вистояли, відновили зростання і зараз ми переходимо до сталого розвитку», – наголосив Президент.

Глава держави подякував всім, хто у 2014-му, 2015-му і 2016-му роках не втратив віру в Україну. «З усіх боків вам нашіптували – дефолт є невідворотним, курс падає у глибоке піке і ось-ось досягне 40 грн за долар, банківська система в колапсі, кількість прострочених кредитів становить 80%, ніхто і ніщо банківську систему не врятує. І це не лише через російську агресію. З 2008 року у нас проблеми банківської системи лише нарощувались. І в цей час ви продовжували інвестувати в Україну», – звернувся він до учасників конференції.

«Дванадцять кварталів поспіль зростає економіка. 3,4% ВВП – зростання за останній рік. І це є найбільше за останні 7 років економічне зростання. Банківська система стабільна і сьогодні показує рекордні прибутки. Гривня, при збереженні і нарощуванні золотовалютних резервів, укріплюється. Це спокійний процес, але ми точно можемо сказати, що іде таргетування інфляції», – наголосив Глава держави і додав: «Двадцять три роки про це говорили, а на сьогоднішній день ми переконливо демонструємо зазначені процеси».

Президент також підкреслив, що у економічному зростанні нашої держави значну роль відіграла Угода про асоціацію з ЄС, ратифікацію якої так намагалася заблокувати Російська Федерація, та поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі. «Сьогодні, і я пишаюся цією цифрою, частка Євросоюзу в структурі українського експорту складає 42,6%, а частка експорту в РФ складає 7,7%. В 2018 році ми продали в Євросоюз товарів більше, ніж будь-якого іншого року в історії економічних відносин між Україною і ЄС. Обсяг нашої торгівлі з Євросоюзом за останні три роки зріс на 55%. І це вже якір, це вже там, де ніхто в один день, в одну мить не виключить, не закриє, не оголосить ембарго. Не буде використовувати взаємну торгівлю для зовнішньополітичного тиску на мою державу», – підкреслив Президент.

Петро Порошенко: «Україна є потужна індустріальна держава»

Петро Порошенко: «Україна є потужна індустріальна держава»

Під час перебування на Харківщині Президент Петро Порошенко зазначив, що Європейський Союз є головним торговельним партнером України, натомість Росія втратила свій ринок для України і позбулася домінуючого впливу на українську економіку.

«Реалізація нашої спільної стратегії, стратегії моєї команди призвела до того, що частка ЄС в структурі нашого експорту складає вже 42,6%. Частка експорту Росії була 33%, зараз 7,7%. І більше вона не має важелів тиснути на Україну, ставити українців на коліна. Не має і ніколи не буде мати. Бо Україна є горда і волелюбна нація. І ми здатні, і продемонстрували це, розвиватися ефективно, спираючись на власні сили», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави також наголосив, що на сьогоднішній день чітко визначені пріоритети і робляться акценти на тих секторах економіки, в яких Україна може вийти на лідерські позиції. В першу чергу це – агропромисловий сектор. У цьому контексті Порошенко нагадав, що в минулому році в Україні було зібрано рекордний урожай зерна – 70 млн тон.

Крім цього, секторами, де Україна може зайняти лідируючі позиції, є розвиток IT-технологій, індустріалізація і розвиток сучасної промисловості, інфраструктурні проекти і логістика та розвиток туризму.

«Україна здійснила прорив на ринки іноземних країн для українських товарів. Росія закрила доступ нашим товарам на російські ринки для того, щоб це найболючіше вдарило по виробничникам. Не лише по директорам і власникам заводів, а в першу чергу по робочому класу. Хотіла поставити Харків на коліна, хотіла, щоб викинули людей праці за ворота виробництв, хотіла дестабілізації, руйнації, розшматування України. Ми цього не дозволили»,  – сказав Петро Порошенко на зібранні з нагоди 85-ї річниці заснування «Турбоатому».

«І той настрій, з яким сьогодні прибули лідери індустрії України є яскравим тому підтвердженням. Україна є потужна індустріальна держава. Так було, так є і так буде», – додав він.

RSS
Facebook
Facebook
TWITTER