ЗАПРОШУЄМО ВІДПОЧИТИ НА БАЗУ «ДЕСНА»!

ЗАПРОШУЄМО ВІДПОЧИТИ НА БАЗУ «ДЕСНА»!

Кращий сімейний відпочинок, спортивна риболовля і прогулянки мальовничим лісом. База відпочинку «Десна» АТ “Перший Київський машинобудівний завод” розташована на березі річки Десна поряд з озером Пакал. Ви можете чудово порибалити та назбирати повні кошики ягід та грибів.

Літні будинки укомплектовані газовими плитами, холодильниками, меблями, посудом, постіллю. На території бази є свердловина артезіанської води, водосистема, душеві.

Зручності — на території бази.

Інфраструктура: дитячий та спортивний майданчики, магазин і базар в 150м від бази, автостоянка, прокат човнів.

Вартість проживання від 230 грн. на добу.

Проїзд: від метро Чернігівська до с. Євминка Чернігівської обл., автобус, маршрутне таксі.

Телефони:
(044) 456-42-19
(096) 210-11-25
(066) 756-89-77

ВІДПОЧИНОК НА МОРІ, ЧОРНЕ МОРЕ, С.М.Т. ЗАТОКА, БАЗА ВІДПОЧИНКУ.

ВІДПОЧИНОК НА МОРІ, ЧОРНЕ МОРЕ, С.М.Т. ЗАТОКА, БАЗА ВІДПОЧИНКУ.

Запрошуємо на базу відпочинку «Альбатрос» АТ “Перший Київський машинобудівний завод” , яка розташована на косі протяжністю 20 км. між узбережжям Чорного моря та Дністровського лиману в с.м.т.Затока.
Літні будинки укомплектовані холодильниками, посудом, постіллю.
Інфраструктура: єсвердловина артезіанської води, спортивний майданчик, водосистема, душові, пляж (10 метрів від моря), дві автостоянки. В с.м.т Затока є кафе, ресторани, бари, кінотеатр.
Вартість проживання від 115 грн на добу.
Чудовий відпочинок вам гарантований.
Проїзд: Одесса, залізничний вокзал, маршрутне таксі, смт. Затока, вул. Приморська,5
Телефони:
(044) 456-42-19
(096) 210-11-25
(066) 756-89-77

Привітання жінкам підприємства з нагоди Міжнародного жіночого дня.

Привітання жінкам підприємства  з нагоди Міжнародного жіночого дня.

Шановні заводчанки!

Від керівної ланки «Першого київського машинобудівного заводу» та себе особисто прийміть найтепліші вітання з нагоди Міжнародного жіночого дня!

Цей весняний день несе у світ ніжність і красу, адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, – пов’язане з жінками.         Ви наповнюєте будні яскравими фарбами, спонукаєте до шляхетних вчинків і добрих справ. Завдяки вашій природній силі, насназі та терпінню з віку у вік продовжується рід людський на землі. Ви є втіленням любові, вірності, ніжності, материнського тепла, ваша виваженість і мудрість є запорукою миру і злагоди.

Наш завод завжди славився працелюбними, красивими, відданими рідному колективу, працівницями. І ніякі перешкоди не можуть спинити наших заводчанок, щоб довести, що вони є найкращими на своїй ділянці роботи.

Безумовно, що вашою надійною опорою завжди будуть улюблений чоловік, здорові діти та дружна родина. Миру Вам, прихильності долі, щастя й радості на довгі й щасливі літа! Нехай ваше невичерпне багатство – одвічна жіноча мудрість, вміння розуміти і підтримувати, дарувати віру і любов розквітає новими барвами, наперекір усім перешкодам.  А ми, чоловіки, не втомлюватимуся захоплюватися жіночим вмінням прощати, любити й чекати!

Т.в.о. Генерального директора

АТ «Перший київський машинобудівний завод»

Валерій Заєц

Свято очима жінки. Задорожна Оксана, заступник начальника відділу технічного контролю.

Свято очима жінки. Задорожна Оксана, заступник начальника відділу технічного контролю.

Скільки існує людство, стільки триває дискусія про роль і місце жінки у суспільстві. Одні підтримуються позиції, що природа надалі жінці унікальну можливість: кохати, бути коханою, народжувати дітей… одним словом займатися суто сімейними справами.

Інші – навпаки! Жінка не гірше за чоловіків опановує професії, а у деяких і перевершує сильну стать. Крім того, вона більш дисциплінована, зосереджена, відповідальна… 

– Ще у 11-му класі я вирішила, що стану інженером. У Київському політехнічному інституті, де я навчалася, з 25 осіб моєї групи, лише шість були дівчата. Я б і сьогодні не змінила свого рішення. Вважаю, що незважаючи на вибір професії, власна успішність залежить повністю від особистих життєвих та професійних якостей.

Навчаючись на п’ятому курсі інституту я влаштувалася на роботу на наш завод. Спочатку, і це природно як для молодого спеціаліста, у мене була стресова ситуація. Ти виходиш, скажімо так, зі звичного ритму життя і мусиш перебудувати свою зону комфорту. Крім того, специфіка відділу технічного контролю передбачає велику відповідальність. Власний підпис має велику професійну вагу. Ти особисто перевіряєш якість вхідної та вихідної продукції і помилка може дорого обійтись як підприємству так і собі особисто. Але перші переживання пройшли швидко адже я потрапила у колектив де навчають, поважають, прислуховуються до твоєї думки та дають професійні поради.

Мені здається, що у світі вже стерлися застарілі поняття про суто жіночі або чоловічі професії. Наприклад, всі знають, що найбільш успішні кухарі – чоловіки, хоча вважається що це жіноча справа. У сім’ях  частіше всього варить той же борщ саме жінка. Але на практиці – інакше.

Світ багатий на стереотипи. Наприклад один з досвідчених викладачів інституту де я навчалася ані за що не погоджувався з думкою, що жінка здатна опанувати таку науку як опір матеріалів. Вважав, що її місце у вирішенні господарських справ. Я особисто спростувала його думку, вивчивши досконало предмет.

Самостійне життя, яке почалося після вступу у вищий навчальний заклад і переїзд у Київ з рідної домівки, змінило мене. Ти думаєш інакше, плануєш власний учбовий та вільний час, розмірковуєш над власною кар’єрою і професійним вдосконаленням.

Вважаю, що кожна людина, незалежно від статі, має всі шанси на успіх у житті. Це залежить від власних здібностей, характеру, багажу набутих знань, бажання йти вперед, не зупинятися на досягнутому. І… не останнє місце посідає удача. Вона теж має право на існування.

Що ж стосується 8 березня, то, звичайно, для дівчат це особливий день. Хочеться почути гарні і теплі слова, відчути увагу до себе. Кожна жінка хоче бути коханою і потрібною. І не тільки в цей весняний день але й в інші дні року!      

Загалом є про що поговорити напередодні Міжнародного жіночого дня. Саме 8 березня 1857 року американські текстильниці вийшли на страйк вимагаючи рівні з чоловіками права. Ми поцікавилися у наших працівниць, як вони бачать роль і місце жінки у сучасному світі. 

Свято очима жінки. Сундугей Любов Миколаївна, майстер механо-складальної дільниці №4

Свято очима жінки. Сундугей Любов Миколаївна, майстер механо-складальної дільниці №4

Скільки існує людство, стільки триває дискусія про роль і місце жінки у суспільстві. Одні підтримуються позиції, що природа надалі жінці унікальну можливість: кохати, бути коханою, народжувати дітей… одним словом займатися суто сімейними справами.

Інші – навпаки! Жінка не гірше за чоловіків опановує професії, а у деяких і перевершує сильну стать. Крім того, вона більш дисциплінована, зосереджена, відповідальна… 

Загалом є про що поговорити напередодні Міжнародного жіночого дня. Саме 8 березня 1857 року американські текстильниці вийшли на страйк вимагаючи рівні з чоловіками права. Ми поцікавилися у наших працівниць, як вони бачать роль і місце жінки у сучасному світі. 

– В перший день роботи на заводі мене привели в ливарний цех. Тоді він працював у три зміни і рахувався найбільш важливою та важкою виробничою ділянкою. Там я вперше побачила як величезний ківш з гарячим металом розливається по формах. Начебто у прискореній відеозйомці цей метал викидав іскри на кшталт новорічного феєрверку. Від величі цього дійства дух захоплювало. Придивившись я побачила, що цим 20-тонним ковшем за допомогою цехового крану у спеціальній кабіні, яка знаходилася під стелею, керувала молода дівчина. Вона вправно та точно робила свою роботу. Я була здивована, адже раніше думала, що саме чоловіки можуть виконувати цю надскладну роботу. В цю мить навіть з’явилася певна гордість за цю дівчину. Крім того, в цьому ж цеху я побачила двох молодих жінок одягнених у заводські костюми зварювальників. Вони щось обговорювали, а спеціальні захисні маски на їх головах виглядали для мене досить незвично. Саме тоді в моїй свідомості переломилися стереотипи щодо місця жінки в промисловому виробництві та з’явилася певна гордість: жінки справно працюють на рівних з чоловіками. Скажу більше: цей цех став першим місцем моєї роботи, дав впевненість та неоцінений досвід у подальшій заводській кар’єрі.

         Окремо хотіла сказати і про цех №30. Він був на заводі особливим. Його ще називали молодіжним, адже він складався виключно з молодих кадрів. І дівчат там було дуже багато. Вони працювали пліч-о-пліч з хлопцями, опановували різні професії. І саме з цих дівчат згодом виростали справжні професіонали робочих професій, які потім ставали гордістю нашого заводу.

Крім того, дівчата були технологами, талановитими конструкторами, ставали начальниками дільниць. Жінки очолювали заводську лабораторію. Я сама починала з робочої спеціальності, навчалася, опанувала ливарне виробництво, згодом стала начальником планово-розподільного бюро. Так що в часи моєї молодості жінки не відчували ніякої дискримінації! Все залежало від бажання людини.

Але я б хотіла окремо сказати про ту частину жіночого життя, яка проходить за межами заводської прохідної. Жінка у моєму уявленні – це берегиня домашнього вогнища, турботлива мати, кохана дружина. Сама природа заклала ці якості у сутність жіночої долі. І це залишиться у прекрасної половини людства назавжди, незважаючи на часи, життєві обставини або досягнення науки та техніки!

Сьогодні роль жінки у сучасному світі значно вища і відповідальніша. Жінки більш розкуті, багато часу приділяють навчанню та самореалізації у професії, прагнуть бути фінансово незалежними. Разом з тим, жінка залишається жінкою, яка потребує підтримки, любові, тепла. Тому, звертаючись до наших чоловіків, наведу слова одного вірша: 

Не шукайте кращу жінку

По світам ви марно,

Де таку, як українка,

Ви знайдете гарну!

Підсумки 2019

Підсумки 2019

Напередодні новорічних свят  підприємство підводить підсумки року. Кропіткий аналіз дає можливість оцінити досягнення, окреслити існуючі проблеми та замислитися над реалізацією існуючих планів.

Фінансова складова

Почнемо з заробітної плати. Вона планово нараховується і  виплачується в рамках діючого законодавства та вимог Державного бюджету. Так, на сьогоднішній день працівникам виплачено  19 млн. 889 тис. грн. заробітної плати.

Необхідно відмітити, що середня заробітна плата по підприємству протягом року планово зростала. Якщо у січні вона складала 4832 грн., то у листопаді – 7363 грн.

Виплата єдиного соціального внеску до держбюджету склала 4 млн. 354 тис. грн., податок з доходів фізичних осіб – 3 млн. 621 тис. грн.

Другий блок фінансової діяльності – це капіталовкладення та модернізація обладнання. Річний обсяг капіталовкладень склав 6 млн. 769 тис. грн., а на поточні ремонти заводського устаткування було витрачено 700 тис. грн. Планова виробнича робота дозволила виготовити та реалізувати продукції на 11 млн. 87 тис. грн. Крім того, в цю суму не входять замовлення, які сьогодні є у виробництві. Також, за звітній період надано виробничих послуг на 4 млн. грн. 

Підсумовуючи річну діяльність у фінансово-економічній сфері необхідно зазначити,  що за 2019 рік заводом отримано загального доходу на 70 млн. 708 тис. грн.

Комунальні нарахування.

Борги виплачені  

У 2019 році завод перерахував за електрику 11 млн. 659 тис. грн. За воду  протягом року сплачено 942 тис. грн. Необхідно відмітити, що цього року підприємство повністю розрахувалося з боргами минулих періодів за комунальні послуги і сплачуватиме лише поточні рахунки. 

Номенклатура виробництва

Незважаючи на певні об’єктивні труднощі, втратою багатьох ринків збуту, підприємство поступово повертає втрачені зарубіжні ринки та шукає замовників всередині країни. Завод налагодив партнерські відносини з вітчизняними підприємствами гірничо-видобувної промисловості. СКБ заводу цього року розробило окремі вузли та обладнання для шахти  «Покровське». Конструктори виробили вузли для гідродомкратів та пневмоциліндрів. А для шахтного комбайна цього підприємства – окремий редуктор, привод затвору для спеціального шахтного обладнання та два окремих редуктори з різним передаточним числом.

Також для підприємства гірничо-видобувної промисловості виготовлена конструкторська документація для кількох видів роликів. Для іншого замовника зроблені розрахунки для ножичного підйомника з платформою 3200х1700мм.

Також, СКБ розробило документацію шнек – черв’яка діаметром 125 мм для переробки поліетилену для запорізького кабельного заводу. А для іншого підприємства – окремі вузли і деталі для ремонту сільськогосподарського обладнання і техніки, дробильного устаткування та обладнання для переробки відходів. 

Виконуються замовленні і для наших зарубіжних партнерів. Так виконана  документація верхнього вузла затвору з гідроприводом для гумозмішувача на 270 літрів по пропозиції підприємства із Шрі Ланки. Для іншого закордонного замовника розроблена конструкторська документація для редуктора БСМ-2 -56, який є частиною  гумозмішувача.

Виробнича практика

У цьому аспекті варто зазначити, що сьогодні замовлення на виробництво розписані на кілька місяців наперед. Якщо раніше початок року був не завантаженим замовленнями, то сьогодні вже у лютому-березні завод має відправити готову продукцію партнерам. Іншими словами, період новорічних свят буде для наших робітників коротким.

Що стосується суто виробництва, то сучасні економічні реалії потребують зовсім інших підходів до термінів виконання та якості роботи. Ці два показники сьогодні є домінуючими факторами у виробничій діяльності. Замовник вимагає високу якість та стислі терміни виконання. Інакше… інакше це потягне штрафні фінансові санкції за брак та зрив термінів поставок.

Тому на заводі були запроваджені маршрутні листи, за допомогою яких можна проаналізувати та прослідкувати весь виробничий процес замовлення. І робітник поставивши підпис у маршрутному листі під виконанням роботи несе персональну відповідальність за якість та терміни виконання завдання.

Проводилась планова робота щодо модернізації та ремонту виробничого обладнання. Цього року завод модернізував піч термообробки, певну кількість станків з ЧПУ. Крім того, були закуплені сучасні зразки вимірювальної техніки. Так за допомогою сучасного спектроаналізатора можна досконало дослідити структуру металу, завчасно виявити мікро тріщини, запобігти браку у виробництві.

Крім того у цьому році було закуплено нове різальне обладнання, розточні станки, зварювальні апарати.

Особлива увага приділятиметься замовленням, які стосуються зарубіжних ринків. В цьому плані робота просувається не так швидко. Втратити замовника значно легше аніж повернути довіру та втрачені ділові зв’язки. 

Привітання з Новим роком 2020 та Різдвом Христовим

Привітання з Новим роком 2020 та Різдвом Христовим

Шановні заводчани!

2019 рік добігає кінця. Для нашої країни, враховуючи бурхливі політичні події, він був нелегким. Водночас європейський вектор розвитку, обраний українською нацією п’ять років тому, залишається пріоритетним як у зовнішній політиці, так і на внутрішньому ринку.

За цей період колективу заводу вдалося багато зробити. В першу чергу, змінилися виробничі пріоритети та психологія кожного працівника, започатковано нові підходи в організації роботи. Сьогодні, як ніколи, у виробничій сфері необхідні свіжі ідеї та напрацювання. Надійний сплав досвіду та нового бачення ‒ гарантія позитивного результату.

Кропіткою роботою колектив довів, що навіть безнадійну, на перший погляд, ситуацію, можна переломити. Вже сьогодні змінені ринки збуту, повернуті до співпраці закордонні партнери, знайдені замовники на внутрішньому ринку. Борги, накопичені в попередні роки, в тому числі комунальні, ‒ планово погашаються.

Зароблені підприємством гроші першочергово вкладаються в закупівлю нового обладнання, модернізацію виробничої бази, ремонт цехів та інфраструктуру підприємства.

В колектив наполегливо залучається молодь, велика увага приділяється професійному зростанню молодих фахівців, які працюють на заводі. І надалі робитиметься все можливе, аби досвідчені працівники передавали свої знання та досвід тим, хто бачить власне майбутнє у колективі підприємства.

В свою чергу ветерани заводу і надалі перебуватимуть у фокусі нашої уваги. Радою ветеранів та профспілковою організацією у взаємодії з підприємством продовжиться добра традиція практичної допомоги тим, хто кращі роки свого життя віддав заводу, а зараз потребує додаткової моральної та матеріальної підтримки.

Напередодні різдвяно-новорічних свят, від імені керівництва підприємства, хочу подякувати всім працівникам за добросовісний труд та небайдужість до життя колективу. Бажаю всім вам та вашим родинам міцного здоров’я, людського щастя, добробуту і Божої благодаті!

З Новим роком та Різдвом Христовим!

Т.в.о. Генерального директора

АТ «Перший київський машинобудівний завод»

ВАЛЕРІЙ ЗАЄЦ

Оголошення!

Оголошення!

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» цим повідомляє про зміни, що відбулись в керівництві Товариства.

Відповідно до рішення Наглядової ради АТ «ПКМЗ» (Протокол № 9/2019 від 04 грудня 2019 року):

  1. З 05 грудня 2019 року Заєц Валерій Анатолійович обраний т.в.о. Генерального директора АТ «ПКМЗ».
  2. З 04 грудня 2019 року припинено повноваження Генерального директора АТ «ПКМЗ» Білоскурського Романа Євгеновича.
  3. З 04 грудня 2019 року припинено повноваження Дирекції АТ «ПКМЗ» у повному складі.

АТ «ПКМЗ» цим повідомляє контрагентів та всіх зацікавлених осіб, про припинення з 05 грудня 2019 року повноважень всіх представників АТ «ПКМЗ» та скасування всіх довіреностей, що були видані від імені АТ «ПКМЗ» до 05 грудня 2019 року, на представлення інтересів АТ «ПКМЗ» та вчинення правочинів від імені АТ «ПКМЗ».

Молодь змінить Україну!

Молодь змінить Україну!

Наша впевненість зміцнилась після зустрічі з молоддю, яка працює на нашому заводі!

Директор ПКМЗ Роман Білоскурський зі свого боку розповів про плани й завдання, які він ставить перед заводом, колективом та особисто перед собою щодо розвитку підприємства і підтримки молоді на ньому. А його гості розповіли про своє бачення оптимізації робочих процесів, економії часу, підвищення продуктивності прації та розвитку внутрішніх комунікацій.

Розумні, цілеспрямовані, прогресивні! Вони відкриті до нового, а ми зі свого боку готові цю відкритість підтримати та забезпечити їх ресурсами, які б надихали їх ставати високопрофесійними, успішними, щасливими!

ПКМЗ: крок із “більшовицького” минулого у незалежне сьогодення

ПКМЗ: крок із “більшовицького” минулого у незалежне сьогодення

Репортаж з цехів колишнього заводу “Більшовик” – нині Першого Київського машинобудівного заводу

Оригінал статті на УКРІНФОРМ

У сучасного столичного обивателя слово «більшовик» асоціюється, мабуть, з колишньою назвою популярного торговельно-розважального центру, що побіля станції метро Шулявська. Тут вже десять років функціонує, певно, один з найкращих у Києві критих льодових катків і працює купа усіляких торгових мереж, ресторанів та модних бутіків (нині ТРЦ “Космополіт”. – Авт.). Про те, що центр торгівлі початково обрав собі “більшовицьке” ім’я через знаменитого “сусіда” – відомого на всю Україну і світ “патріарха” вітчизняного машинобудування заводу “Більшовик” – пам’ятають хіба що старожили.

Це й не дивно, оскільки за десятки років, втративши орієнтири на зламі епох та в перманентних економічних кризах, колишній промисловий гігант поступово занепадав. “Всихаючи” з величезного підприємства у кільканадцять цехів та підрозділів з майже 10-тисячним трудовим колективом до скромної виробничої фірми з напівпорожніми цехами та кількома сотнями ентузіастів переважно пенсійного віку.

З історії відомо: підприємство було створено більш як 130 років тому як «Київський машинобудівний і котельний завод Гретера і Криванека». Завод поставляв обладнання для цукрових заводів майже на всю територію тодішньої Російської імперії. Вже в 1890 році в чавуноливарному, котельному, токарному, ковальському цехах працювало близько 1000 робітників.

На київській Шулявці з 1882 року працював машинобудівний завод, який належав акціонерному товариству
На київській Шулявці з 1882 року працював машинобудівний завод, який належав акціонерному товариству “Гретер і Криванек” (пізніше – “Більшовик”). Фоторепродукція. Із фондів Укрінформу.

На початку ХХ століття завод почав виробляти рейки та підвісні мости, перші дизельні двигуни, а з 1916-го став працювати на “оборонку”, виготовляючи артилерійські снаряди. За пару років більшовики націоналізували завод, якому в 1922-му і дали ім’я «Більшовик».

До розвалу СРСР «Більшовик» випускав обладнання для хімічної та гумопереробної промисловості. А також усім відомі «журавлі», які качають нафту. Ну і, звичайно ж, великогабаритне військове обладнання. Зокрема, пускові установки для ракет.

Працювати на «Більшовику» завжди було престижно – для робітників тут завжди були найкращі умови – бази відпочинку, профілакторії, оздоровчі табори для дітей тощо. Але найголовніше, ті, хто працював на «Більшовику», отримували квартири в Києві. Причому житло будував сам завод.

Зараз від потужного промислового гіганта залишилося мало. Частина старовинних будівель заводу інколи використовується для кінозйомок, а деякі приміщення давно здані під офіси та магазини. Велика частина (приблизно 55% всієї площі) на початку 2000-х була продана під згаданий вже ТРЦ. А колишній ливарний цех №5 заводу, що розташований навпроти метро «Шулявська», вже кілька років в оренді під величезний магазин “секонд-хенду”.

Секонд-хенд на Шулявці (до реконструкції мосту, 2018 рік)
Секонд-хенд на Шулявці (до реконструкції мосту, 2018 рік)

З цим цехом взагалі непроста ситуація. Річ у тім, що проект реконструкції Шулявського мосту, який обвалився у лютому 2017 року, начебто передбачає його знесення. Причому про плани розробників заводчани, за словами директора, дізналися вже тоді, коли проект було затверджено і почалися підготовчі роботи з будівництва. Більш того, Фонд держмайна, у власності якого знаходяться 100% акцій ПКМЗ, теж такого дозволу не надавав. Хоча в проектній документації на місці цеху красується автомобільний з’їзд. Кореспонденти Укрінформу мали змогу переконатися на власні очі.

Між тим, багато хто навіть не здогадується, що зовсім поруч, за високими стінами, що відмежовують старий завод від міської метушні, вирує життя – виготовляється унікальне обладнання, машини та лінії.

Чесно кажучи, навіть автор цих слів, йдучи на інтерв’ю до нинішнього генерального директора ПКМЗ Романа Білоскурського, теж не сподівалася побачити вживу, як б’ється промислове “серце” в центрі столиці. Увесь периметр “промзони”, що виходить фасадом на жвавий проспект Перемоги, густо обвішаний яскравими рекламними банерами, за яким мерехтять то будівельний, то продуктовий маркети, то якість фірми і фірмочки. Будь-що, тільки не машинобудівний завод. Про те, як вдалося його зберегти та чим сьогодні живе підприємство, читачі можуть дізнатися, власне, із інтерв’ю (читай – ТУТ). А ось власними враженнями та побаченим дозвольте поділитися. Найперше, вражають масштаби – як самого цеху, так і виробничих агрегатів.

Завод має в своєму арсеналі “верстати” (по суті, це дво-, а то і триповерхові агрегати), які можуть виготовляти “детальки” вагою до 5 тонн! Ці “монстри” здатні виточити з металу мало не піввагона одразу. А вже шестерню чи колінвал до якоїсь мегатурбіни – то, тьху!Завод ПКМЗ має в своєму арсеналі устаткування, яке може виготовляти “детальки” вагою до 5 тон

За словами Романа Білоскурського, виробників настільки крупногабаритного устаткування в Україні всього три. І навіть після стількох “пертурбацій”, що їх пережив “Більшовик-ПКМЗ” в своїй історії, технічні можливості заводу перевершують багатьох світових конкурентів. А робітники заводу (багато хто з них продовжує називати себе “більшовиками”), є справжніми патріотами підприємства та носіями унікального технічного досвіду. Наприклад токарі, що виготовляють отакий хитромудрий вал, мусять мати не просто 6-й професійний розряд, а витримувати клас точності 6++! Адже один необережний рух – і кількатонну залізяку можна викидати в брухт.

По-друге, продукція заводу – це штучний товар. Вона завжди неповторна і виготовляється, здебільшого, в одному екземплярі – під конкретні потреби замовника. Щоправда, інколи замовники трапляються, скажімо так, недолугі. В цеху ПКМЗ й досі стоїть “пам’ятник” такій недолугості – готовий прохідницький щит для столичних метробудівців.

Цей грандіозний “кріт” мав у свій час копати метро на Теремки – під річкою Либідь від станції Либідська до станції Деміївська і далі на південь міста (нині Оболонсько-Теремківська лінія. – Ред.). Особливість щита в тому, що керований зсередини людиною, він міг пробивати тунель у складних повзучих грунтах і сипучих породах. Унікальна машина вже була готова вгризтися в київську землю на благо киян і гостей столиці, але вона раптом виявилася непотрібною місту. Переказують, що придбали іншу – у китайських виробників (на той час мером був Леонід Черновецький. – Авт.). Хоча у прохідницького щита-“більшовика” є ще шанс: сумнозвісне “метро-на-Троєщину”! Ну, або ж на нього знайдуться покупці з інших країн.

У заводчан, до речі, є й інші сучасні і мегакорисні розробки. Наприклад, одна з нових запроектованих виробничих ліній дозволяє переробляти відпрацьовані автомобільні шини фактично на гумовий порошок (“крошку”), яку потім можна використовувати будь-де, зокрема, у виробництві асфальтових сумішей для покриття доріг.

Цікаво, що вітчизняні автодорожники досі ігнорують цю технологію, у той час, як канадці зацікавилися розробкою ПКМЗ аж з-за океану. А тоді ми дивуємося канадським або ж ізраїльським (там ця технологія теж широко використовується) дорогам та стану тамтешньої екології…

Роман Білоскурський стверджує, що європейські виробники шин із знаменитої фірми “Мішлен” теж не проти прикупити у ПКМЗ спеціальну лінію з переробки гумової “вторсировини”.

Отже, столичне машинобудівне “серце” точно не зупиниться. Більш того, воно сьогодні працює навіть в прискореному ритмі. Аби лиш вистачало рук, грошей і стратегічного бачення. Тож вітаємо усіх машинобудівників України з їх професійним святом! Бажаємо їм унікальних розробок, надійних замовників та гарного інвестиційного клімату.

Оксана Поліщук, Київ

УКРІНФОРМ