Брак фахівців робочих професій актуальний для промислового комплексу як ніколи. З іншого боку, спеціалісти старої, ще радянської школи, уходять на пенсію. Проблема передачі безцінного досвіду, навчання молоді практичним азам професії, взаємодія між поколіннями, стоїть на всіх підприємствах дуже гостро.
Редакція звернулася до молодих спеціалістів, які нещодавно прийшли працювати на завод, з проханням поділитися своїм баченням та думками щодо цієї проблематики.
Оксана Задорожна – старший контрольний майстер відділу технічного контролю та стандартизації.
Оксана Задорожна 
Оксана Задорожна
– На сьогоднішній день я ще навчаюся в Київському політехнічному інституті на інженерно-фізичному факультеті на кафедрі композиційних та порошкових матеріалів. Пишу дипломну роботу пов’язану з адитивними технологіями, а саме із 3D-друком – говорить Оксана. – Може когось і здивую, але ще з 11-го класу вирішила, що оберу саме технічну спеціальність. І не пожалкувала! Як зараз пам’ятаю 26 червня 2018 року, коли в інституті з’явилося оголошення, що до нас завітають представники одного зі столичних машинобудівних підприємств. Тоді я навчалася на 5 курсі і мені було цікаво послухати, що нам розкажуть. Перед студентами виступив Микола Васильович Іванушко. Разом з ним був представник відділу кадрів. Я зацікавилася, записала телефони і вже невдовзі прийшла на завод.
Довго вмовляти молодого фахівця не було потреби. За словами Оксани Задорожної, страху від першого місця роботи зовсім не було, адже її попередили, що нею опікуватиметься досвідчений наставник – Анатолій Довбуш.
– З Анатолієм Дмитровичем я відразу знайшла спільну мову, не одне моє питання не залишалося без фахової поради чи вичерпної відповіді, – згадує Задорожна. – На моє переконання, інститут надає багато знань та можливість навчитися думати, а в трудовому колективі ти повинен бути комунікабельним, готовим
перетворювати в практичні дії отримані знання та набувати нові, переймаючи досвід.
За словами Оксани Задорожної вона задоволена своїм професійним вибором і надалі готова працювати у машинобудівній сфері. – Велике значення має та обставина, щоб молодий спеціаліст потрапив до гарного наставника, щоб вчорашній студент не залишився на самоті з багатьма виробничими питаннями, щоб йому терпляче пояснювали та вчили, передавали безцінний досвід. У відділі технічного контролю та стандартизації, де я працюю, крім Анатолія Дмитровича, мені дуже добре допомогли інші представники ВТК – Ольга Корженська та Марія Довгейко. Крім того, за твердим переконанням Задорожної, на першому місці у справжнього фахівця повинні стояти знання. «А посади, кар’єрне зростання, висока зарплатня, матеріальне та побутове благополуччя – обов’язково прийдуть. Виробнича сфера мені дуже подобається. Саме тому я хочу бачити своє майбутнє в цій галузі» – переконана Оксана Задорожна.